Сергій Вознюк – нове ім’я в українському жіночому баскетболі. На початку цього сезону цей 31-річний фахівець увійшов до тренерського штабу «Южної Пальміри», а на початку нового року сам очолив команду. Поки що Сергій Вознюк працює виконуючим обов’язки головного тренера одеситок. Остаточне рішення щодо подальшої долі Вознюка буде прийнято за результатами чотирьох стартових матчів другого кола. Два з них уже відбулися. «Южна Пальміра» здобула перемогу у Сімферополі (76:68) і поступилася у Запоріжжі (59:82). Тепер на одеситок очікують дві домашні зустрічі – з «Політех-Баскетом» (16 січня) і «Франківськом» (18 січня). Своє перше інтерв’ю у новій якості Сергій Вознюк дав офіційному сайту жіночої УПБЛ.

      – Як опинилися у жіночому баскетболі?

      – У мене був певний тренерський досвід. Раніше я працював з кадетськими і юніорськими командами. Перед початком сезону надійшла пропозиція від президента «Южної Пальміри» допомогти команді у якості другого тренера. Так я тут і опинився.

      – Доводилося чути, що раніше ви працювали за кордоном…

      – Це дійсно так. Протягом п’яти років я працював у невеличкому португальському містечку, де дуже добре розвинута баскетбольна інфраструктура. У клубі, де я працював, було багато секцій – починаючи від міні-баскетболу і до юніорських команд. Зізнаюся, більше працював з хлопчиками. У нашому спортивному клубі не було дорослої чоловічої команди, проте функціонувала жіноча. Так от протягом певного часу я працював у цій команді другим тренером.

      – Як оцінюєте свою дебютну гру з «Орланом»?

      – Я керував діями команди і в останньому матчі першого кола проти «Динамо»-НПУ. Потрібно визнати, що боротися з суперниками такого рівня ми ще не готові. У Сімферополі відбувся мій фактичний дебют на новій посаді. Поєдинок був доволі напруженим. На мою думку, протягом усього ігрового часу, окрім стартових п’яти хвилин, ми володіли ініціативою і контролювали перебіг подій. Стартовий відрізок у нас не вийшов. Ми провели чотири невдалі атаки, натомість баскетболістки «Орлану» двічі влучили з дальної відстані. Але надалі мої підопічні краще виглядали у грі в захисті та й бажання перемогти мали більше. За рахунок цього ми і виграли. Тому мій дебют вийшов вдалим, за що велика вдячність дівчатам.

      – З «Козачкою» могли зіграти краще?

      – На сьогоднішній день протистояти «Козачці» для нас дуже важко. Функціональна готовність запорізьких баскетболісток, їхні майстерність і досвід значно вищі, ніж у нашої команди. Потрібно зважати, що «Южна Пальміра» залишається наймолодшою і найнижчою командою чемпіонату.

      – Чи збирається у такому разі «Южна Пальміра» підсилюватися досвідченими і високорослими гравцями?

      – Ми вже почали цю роботу, запросивши добре відому Юлію Кашляк. На мій погляд, вона дуже корисно відіграла проти «Орлану» і «Козачки». Але на цьому зупинятися не збираємося і продовжуємо пошуки четвертого і п’ятого номерів. Дефіцит високих гравців у нас залишився. Та сама Анна Філатова вимушена діяти на позиції важкого форварда, хоча її позицією завжди був третій номер.

      – Чи можете назвати прізвища потенційних новачків?

      – Чесно кажучи, список короткий, тому прізвища називати не варто. До того ж майже всі клуби ліги шукають гравців того ж амплуа, що й ми. Коли з’явиться якась конкретика, всі про це дізнаються.

      – За словами президента «Южної Пальміри», рішення по тренеру буде прийматися за результатами чотирьох турів. Яка задача стоїть перед вами на ці матчі?

      – Ми дуже сподівалися на перемогу у Сімферополі, яка була дуже важливою для нашої команди. Тепер з нетерпінням очікуємо домашніх поєдинків з «Політех-Баскетом» і «Франківськом». Від результатів цих ігор залежатиме дуже багато. Я так розумію, що президент клуба дав мені випробувальний термін, після чого буде прийматися остаточне рішення щодо моєї персони.

      – В інтерв’ю нашому сайту Олександр Тихий також відмічав ваш надзвичайно серйозний і аналітичний підхід до тренувального процесу. Звідки такі якості?

      – Я вже розповідав, що протягом п’яти років працював у Португалії. Там дуже непогана тренерська школа. Федерація турбується про виховання баскетбольних наставників, для них постійно влаштовуються семінари. У Португалії баскетбольним тренером не може стати людина з вулиці. Місцева тренерська школа передбачає три рівні акредитації баскетбольних фахівців. Щоб отримати ліцензію для роботи з командами того або іншого рівня (від дитячої до професійної), обов’язково потрібно здавати іспити. Система дуже цікава і, головне, ефективна. За схожим підходом працюють в Іспанії. Гадаю, багато корисного у піренейців можна перейняти і нам.

      – У минулому сезоні ви грали у вищій лізі за одеську команду «Домоград». Зараз продовжуєте активні виступи?

      – Зараз «Домоград» бере участь у чемпіонаті міста. Не знаю, чи можна це назвати активними виступами. Я продовжую грати у баскетбол для підтримки форми і спілкування з друзями.

      – Що цікавіше – грати чи тренувати?

      – Звичайно, тренувати. Але це і значно складніше. Міра відповідальності зовсім інша. Тим більше робота з жіночою командою – це зовсім новий досвід для мене.

15.01.2010
Информация взята с сайта
www.womenbasket.com.ua