Сенсаційний результат зустрічі в Одесі між місцевою «Южною Пальмірою» і столичним «Динамо»-НПУ ім. Драгоманова коментує президент одеського клуба Олександр Тихий.

– Друге коло «Южна Пальміра» почала з домашніх поразок від КПУ і «Дніпра», однак потім виграла тричі поспіль. З чим пов’язані такі перепади у грі команди?
– Так само ми розпочали перше коло. Тоді ми програли дві стартові зустрічі в Запоріжжі та Дніпропетровську. Щодо другого кола, то ми надзвичайно серйозно готувалися до поєдинку проти КПУ і налаштовувалися лише на перемогу. Запорізька команда дуже збалансована та досвідчена, багато її гравців пройшли школу баскетболу високого рівня. Переконаний, що вдома ми зобов’язані були у них вигравати. Та жахливий відсоток влучань зі гри призвів до того, що всю гру ми були позаду і врешті-решт програли. З «Дніпром» ми зіграли у свою силу і показали непогану гру, але лідер є лідер. До речі, на той момент ми закинули «Дніпру» найбільше очок серед усіх команд жіночої УБЛ. Далі була серйозна розмова з тренерським штабом. Вважаю, переломний момент настав у Сімферополі, де ми переграли одного зі своїх безпосередніх конкурентів. У наступному матчі проти «Марелі» у діях наших лідерів спостерігалася пвена знервованість. Зокрема, нижче своїх можливостей зіграла Яна Кирницька, яка повністю програла щит своїй подрузі з Черкас Олені Стащук. Саме у цій грі у нас на перегляді з’явиласа Ірина Краснощок, яка і витягнула на собі команду. Гра з «Динамо» була надзвичайно цікавою для глядачів. Боротьба точилася дуже рівна, ми вирвалися вперед лише в кінцівці. Дуже добре дівчата відіграли в захисті, особливо на підборах. Не хочу когось виділяти персонально, адже перемога на всіх одна. Дуже вдячний команді за цю перемогу. Я і зараз не можу повірити, що ми створили таку сенсацію.

– Підготовка до гри з «Динамо» чимось відрізнялася від звичайної?
– Не сказав би, що ми готувалися якось особливо, та американок трохи побоювалися. Українки ж добре знайомі між собою, та ж Любарська свого часу грала в Одесі. До речі, зустріч першого кола в Києві також була дуже напруженою. Тоді киянки перемогли на куражі Лапшинової і завдяки тому, що у нас було лише вісім чоловік. Тоді для перемоги нам не вистачило зовсім трошки. Хтось отримав п’ятий фол, хтось недопрацював, а рівноцінної заміни стартовій п’ятірці не було.

– Чи не склалося враження, що динамівки недооцінили «Южну Пальміру» в цілому та Ірину Краснощок зокрема?
– Наставник динамівок, мій хороший друг Володимир Рижов-молодший розповідав, що бачив Краснощок у справі. До того ж минулого сезону Ірина виступала за київський «ТІМ-СКУФ». Та все ж мені здалося, що певна недооцінка була. Підтвердження цьому – результат сьогоднішньої зустрічі у Сімферополі, де киянки розгромили досить міцний «ТНУ-Орлан». Очевидно, що динамівки провели роботу над помилками і належним чином налаштувалися на гру. Вважаю, що поразка в Одесі піде їм на користь, адже без поразок не буває перемог. Шкода, що на матчі жіночої УБЛ не можна робити ставки в букмекерських конторах. Гадаю, на нашій перемозі можна було непогано заробити.

– Що можете сказати про гру Ірини Краснощок?
– Ірина пройшла школу чемпіонату Росії та єврокубків. На сьогоднішній день вона на дві голови сильніша більшості баскетболісток, що виступають в УБЛ. Вона миттєво стала лідером колективу. Показово, що Ірина працює не на особисту статистику, а на команду. Особливо це відчувалося у грі з «Динамо», у якій Ірина упіймала кураж і її було неможливо зупинити. Вона дуже рівно відпрацювала на підборах і в захисті, і в нападі, встигала віддавати результативні передачі. Одним словом, була на майданчику справжнім лідером.

– Матчі проти «Марелі» і «Динамо» Краснощок провела, перебуваючи на перегляді. Що далі?
– Далі ми підпишемо з нею контракт. Ірина виступатиме за «Южну Пальміру» до кінця сезону.

– Чи немає побоювань, що після такого блискучого дебюту Краснощок висуне перед клубом нові фінансові вимоги?
– Ірина – справжній професіонал. У неї дуже серйозна баскетбольна сім’я, з якою товаришує наш тренер Світлана Колядюк. У Ірини немає навіть натяку на зіркову хворобу, вона чудова людина. Ми обговорили всі питання з самою баскетболісткою та її агентом. Жодних проблем у нас не виникло. Впевнений, що Ірина дуже допоможе нашій команді та внесе до її гри особливий колорит.

– Чи задоволені Ви грою Світлани Колібабчук? Здається, від неї очікували більшого…
– Світлана така людина, яка досить важко адаптується до нових умов. І хоча вона повернулася додому, у перших матчах за «Пальміру» у неї не все виходило. Та проти «Динамо» Світлана нарешті зіграла так, як може. У потрібний момент вона допомогла команді. Володимир Ковянов, який свого часу запросив Колібабчук до «Козачки», сказав мені, що в неї потрібно вірити та давати постійно грати. Їй лише 21 рік і, здається, вона пересиділа в «Козачці». Світлана – чудовий гравець з поставленим кидком і непоганим проходом, але їй бракує лідерських якостей. На тренуваннях до неї немає жодних претензій. Ми в неї віримо. Гадаю, потрібно проявити терпіння і трошки почекати.

– Яке враження справили динамівські американки?
– Мені здалося, що це баскетболістки цілком пристойного рівня. Мені дуже сподобалися Крістал і Бенкс, гірше зіграла Клайбері. Під стать американкам виглядали наші дівчата – Шматова, Любарська і Лапшинова. Та мабуть, це був не день «Динамо».

– У першому колі «Пальміра» програла «Динамо» без американок. Тепер ви обіграли киянок незважаючи на те, що вони посилилися. Про що це свідчить?
– Мушу сказати, що в жіночому баскетболі Одеса для Києва завжди була незручним суперником. На мою думку, справа зовсім не в персоналіях. Наші поєдинки з динамівками цього сезону були дуже схожими, результат – зовсім різний. Навіть динамівські ветерани визнають, що з нами їм гралося дуже непросто.

– Вашим основним конкурентом залишається КПУ?
– Я би не скидав з рахунків команди з Івано-Франківська, Сімферополя і Донецька. Вони не менш небезпечні за КПУ. Багато що буде вирішуватися в очних зустрічах. Шанс наздогнати запоріжанок вже у другому колі ми маємо. Попереду у них гра з «Динамо», у нас календар простіший. До того ж попереду третє коло, де все може змінитися. На мою думку, на третє місце претендують одразу п’ять команд.

– «Южна Пальміра» продовжує пошуки першого номера?
– Так, на придбанні Ірини Краснощок ми не зупиняємося. Зараз розглядаємо кандидатури двох росіянок і однієї американки. Всі вони можуть допомогти Алісі Сиромятніковій на позиції плеймейкера. Можливо, запросимо когось із них на перегляд і заявимо на найближчі матчі з «Донбасом» і «Луганськими ластівками».

– На Ваш погляд, хтось спроможний зупинити «Дніпро»?
– Для підняття інтересу до чемпіонату було б непогано, щоб це зробило «Динамо». Але коли команди виходять грати проти «Дніпра», з ними ніби щось коїться. Психологічно вони програють ще до стартового свистка. Особисто я не вірю, що в цьому сезоні хтось переможе «Дніпро». Хіба що дніпропетровки самі віддадуть гру. У них дуже рівна і добре підготовлена команда. Сьогодні боротися з ними вкрай важко. Але не за горами той час, коли все може змінитися.

– Вам не здається, що у другому колі команди жіночої УБЛ дещо підрівнялися і рівень турніру поступово зростає?
– Я в цьому не сумніваюся. Керівництво УБЛ вимагає, аби команди зміцнювалися, на це виділяються певні кошти. Подивіться, як команди починали чемпіонат і в якому стані вони сьогодні. Навіть «Луганські ластівки» і львівська «Політехніка» зробили серйозні придбання і стали боєздатними колективами. Намагаються доукомплектуватися Черкаси, не сказала свого останнього слова як тренер БК «Донбас» Інеса Ходова, трьох дівчат придбав «ТНУ-Орлан», знаю про серйозні плани тренера «Галицької академії» Юрія Процюка. Наразі Запоріжжя обмежилося запрошенням однієї Утвіч, але і без того у них дуже рівний склад. Грати в чемпіонаті стало дуже цікаво. Гадаю, у третьому колі боротьба буде особливо гострою.

01.02.2009
Информация взята с сайта
www.womenbasket.com.ua